Словник живої мови | slovnyky.com.ua

 

Сучасний англійсько-український «Cловник живої мови» охоплює колоритні вислови, що набули широкого вжитку в українській та англійській мовах упродовж останніх двох десятиліть.


автор: Тарас Береза
мови: Українська, англійська
оправа: м’яка
рік видання: 2012
400 сторінок

 

Ціна: 90.00 гривень

 

 

 

 

 

 

 

 

Бажаю замовити «Cловник живої мови» поштою!

 

У кошик!
З авторським підписом
авторський задум

 

Словник укладений з метою практичного використання сучасного мовного багатства.

 

Завдання словника:

 

• донести природу та зміст ідіоматичних зворотів до широкого кола користувачів;

 

• упорядкувати новітнє лексикографічне видання, наділене контекстуальними ілюстраціями, що мають актуальний зміст;

 

• зробити внесок у формування національного корпусу української мови;

 

• закласти фундамент для подальшого створення двомовного навчального курсу на рівні upper-intermediate;

 

• показати адекватність сучасного вжитку широковживаних ідіоматичних та фразеологічних зворотів у різних сферах життєдіяльності людини;

 

• передати особливості співставлення, тлумачення та перекладу ідіоматичних зворотів на двомовному рівні;

 

• збагатити та забарвити колоритними висловами сучасну побутову мову, яка сьогодні засмічена суржиком та англізмами.

 

будова словника

 

Сучасний англійсько-український словник живої мови” містить:

 

• 3000 висловів;

• 9000 контекстуальних ілюстрацій;

• етимологічні пояснення;

• синонімічні ряди;

• антонімічні ряди;

• вправи.

 

Вислови розміщені у межах 1500 словникових статей, які представляють окремі широковживані поняття.

 

структура словникової статті

 

В основу побудови словника закладена чітко визначена структура, що є однаковою для усіх словникових статей.

 

Структура словникової статті:

 

1. Гасло / Item.

2. Поняття / Notion.

3. Контекстуальні ілюстрації / Сontextual illustrations.

4. Синоніми / Synonyms.

5. Антоніми /Antonyms.

6. Етимологічні пояснення / Etymologic explanations.  

 

зміст словника

 

Етимологічна тяглість великої частини висловів, що увійшли у словник, сягають часів сивої давнини. Сучасні письменники та журналісти прикрашають свої творіння відомими крилатими висловами, що мають міфологічне та біблійне походження.

 

Старогрецькі, старослов’янські, староєврейські вислови, а також ідіоматичні крилаті вислови, що широко вживаються у художній літературі, пройшли випробування часом крізь століття і у всі часи та усіма народами визнані класикою.

 

Дамоклів меч, Адамове яблуко, Ахіллесова п’ята, Троянський кінь, Скринька Пандори, Між Сціллою та Харібдою тощо сьогодні часто використовуємо в усному та письмовому мовленні для окраси думок та тверджень, які висловлюються. І це дуже добре, але цього не достатньо. Потрібно зробити так, аби цю мову розуміли та вживали не лише науковці, філологи та мовознавці, а й пересічні користувачі.

 

Мова класики може і повинна увійти у побутовий вжиток, для цього її слід якомога ширше популяризувати крізь сучасні засоби масової інформації, одномовні та двомовні ідіоматичні та фразеологічні видання, навчальну літературу тощо. Одним із ефективних кроків на шляху цих змін вважаємо укладення “Сучасного англо-українського словника живої мови”.

 

Сподіваємось він стане надійним джерелом для багатьох користувачів, які прагнуть поповнити свій активний словниковий запас української та англійської мов.

 

 

Щодня ми ведемо різні бесіди з рідними, друзями, тими хто для нас близький і тими, кого воліли б більше ніколи не зустрічати. Бесіди розлогі як кіносеріал і бесіди з одного-двох речень.

 

Зрештою, бесіди з самим собою – адже де ще знайдеш такого приємного співрозмовника!

 

Бесіда – це наш соціальний хліб. А тепер на хвильку уявимо собі, що з нашої мови зникли фразеологічні звороти. На що буде схоже наше спілкування? На податкову декларацію або воєнні зведення з фронту. Мова без емоційних зворотів (не плутати з лайкослів’ям) придатна хіба для офіційних заходів, але й там людину не раз візьме й засвербить вжити якесь колоритне порівняння чи народний вислів. Особисто я не уявляю собі щоденного спілкування без усього того, чим наповнений словник, який шановний читач тримає зараз у своїх руках. За що від мене автору – сердечна подяка!

Теодор Лещак

кандидат історичних наук, Львівський національний університет імені Івана Франка

 

Чому важливо використовувати фразеологізми та інші цікаві вислови у щоденному мовленні? По-перше, це своєрідний спосіб самовираження, який може бути притаманним лише тобі, і тільки тобі. По-друге, саме через такі “фразочки” видно справжнього українця (чи росіянина, чи ще якогось іншого носія мови), адже найважче навчитися відчувати мовлення саме на цьому рівні. А чи задумувалися ви коли-небудь, наскільки насиченим є наше мовлення такими фразами та ідіомами? 10%, 30%…

 

Я, наприклад, зауважую, що вживаю їх, тільки коли спілкуюся з іноземцями, адже вони перепитують, намагаються зрозуміти, а я –гарячково знайти еквівалент у їхній мові.

 

Гадаю, що перенасичувати своє мовлення штучно ними теж недобре. Потрібно знати міру та відчувати ситуацію. Зі свого досвіду: іноді вживаю ідіоми при спілкуванні англійською (ті, що вчила на уроках чи парах в університеті, чи вже навчала своїх студентів), а іноземці не знають, що я маю на увазі! Вирази-то застарілі, вжиті одного разу, але чомусь занесені до наших підручників. До чого веду – Я ЗА ЖИВУ МОВУ – а живою вона буде лише з такими “колоритними” словечками та фразами

 

Леся Коцюк

кандидат філологічних наук, доцент, Національний університет “Острозька академія”

 

Ми повинні використовувати фразеологізми та цікаві вислови не лише тому, що вони збагачують, “оздоблюють” нашу спрощену прагматичним часом мову, а насамперед тому, щоб вони жили не тільки на сторінках словників, але й в усному мовленні.

 

Адже не всі користуються фразеологічними словниками, а завдяки тому, що ми будемо вживати фразеологізми у своєму мовленні, вони будуть передаватися майбутнім поколінням. Мабуть, немає такого явища дійсності, до якого не можна застосувати фразеологізм. Головне – вживати їх доречно.

Iрина Зубрицька

Літературний редактор, Дрогобицький вiддiл культури

 

З великим задоволенням передивився “Сучасний англо-український словник живої мови.” І зразу ж зазначаю – мета його створення дуже актуальна і нагальна. Дійсно, скільки можна говорити про нужденний, надзвичайно збіднений лексичний запас сьогоднішніх багатьох носіїв як української, так і російської мови?

 

Як довго можна мовчки слухати і не реагувати на словесні шедеври сучасних Елочок-людоїдок (з роману Ільфа і Петрова “Дванадцять стільців”, с. 158), яким для розмови вистачає заледве 30 слів. Правда, їхній лексичний фонд в теперішній час поповнився свіжими мовними словотворами, такими як бабло, днюха, фуфудья, пахан, мочкануть, блін, лох, на фіг, понт, базар, по понятіям, стрєлка тощо. На жаль, оця феня легко потрапляє в живу українську мову і спотворює її до невпізнаності.

 

Разом з традиційним гулагівським жаргоном наша мова, як пише Ліна Костенко, переходить на “общепонятний суржик на субстраті фені і мата” (Записки українського самашедшего, с. 268). Для боротьби з подібним нищенням мови мало теоретичної балаканини, яку ніхто не слухає і не читає.

 

А от книжка Т. Берези у популярній формі доводить хибність і злиденність наведених вище новотворів. Його словник переконливо демонструє, які мовні конструкції є кращими за побудовою, за змістом, за внутрішньою структурною красою. Дуже вдалим є використання контекстуальних посилань з українських та англійських газет, часописів, телепередач, які не є застарілими і які навіть без перекладу прекрасно розкривають зміст висловлювань.

 

Крім того, включення в словесні статті синонімів та антонімів значно збагачує мовну колоритність словника. Чим їх більше, тим мова менш монотонна та одноманітна, і разом з тим детальніша та емоційніша. А ілюстрації додають всім статтям словника необхідної наочності, вагомості та аргументованості. Як за мене, словник є одним з найкращих двомовних довідників, виданих в Україні за останні роки

Андрій Медведів

кандидат філологічних наук, професор, Міннеаполіс, США

 

Фразеологізми стають нашою реальністю з дитинства. Залежно від оточення та діяльності, в нашому мовленні домінують вислови з тієї чи іншої сфер життя. Ці вислови допомагають влучніше та яскравіше передавати думки. Їх емоційне забарвлення досягає поставленої мети швидко та легко. В багатьох випадках фразеологізми додають жартівливості побутовим ситуаціям та створюють колорит. Вони не лише збагачують мовлення, але й є ознакою самобутності народу, тому що відображають його колективний досвід та історію.

 

Саме тому, на мою думку, застосування фразеологізмів є ознакою освіченості людини, її небайдужості до рідної мови та народу. Відповідно, не лише цікаво, а й водночас дуже корисно для всіх вивчати такі вислови, їх походження та значення і застосовувати у повсякденному спілкуванні.

Олена Павлюк

м. Мінськ

Друзі, завжди радий почути від Вас!

 

 

 

 

Залюбки відповім Вам та надішлю авторського дарунка!

 

© Авторська Кухня Словників Тараса Берези.  Усі права застережені.