Аби́де (у будь-якому місці; де завгодно)

– Покажіть їм будь-яке місце, де б вони змогли мене покласти.
– Не знаю, – сказала вона. – Ми ж не чекали хворих. Я не можу покласти вас аби́де.

Ернест Хемінгуей «Прощавай, зброє»

близькослови:

• Бýдь-де
• Де-бýдь
• Хай де
• Хай де бýде
• Хоч би де
• Хоч де

негоже:

• Де б то не було ⇔ где бы то ни было
• Де завгодно ⇔ где угодно
• Де попало ⇔ где попало
• Лиш би де ⇔ лишь бы где
• У будь-якому місці ⇔ в любом месте

Аби́коли (у будь-який час)

– Тепер щодо алібі: це питання не повинне нас турбувати, бо підсунути ціанід можна було аби́коли протягом принаймні кількох днів.

Айзек Азімов «Подих смерті»

близькослови:

• Бýдь-коли
• Бýдь-якої ми́ті
• Коли́-будь
• Коли́ припадé
• Хоч коли́

негоже:

• Коли б то не було ⇔ когда бы то ни было
• Коли попало ⇔ когда попало
• У будь-який момент ⇔ в любой момент
• У будь-який час ⇔ в любое время
• Коли завгодно ⇔ когда угодно

Абóщо (чи щось подібне)

– Та знаю я, як воно буде, – сказав Ред. – Нехай тільки Мері купить собі якийсь там фартух абóщо, то Бесс відразу спитає, на які такі грошики його куплено.

Джон О’Хара «На краще місце»

близькослови:

• Чи щось такé

негоже:

• Чи щось подібне ⇔ или что-то подобное
• Чи щось в тому роді ⇔ или что-то в том роде
• Чи щось в тому дусі ⇔ или что-то в том духе

Авжėж (звичайно ж)

– Авжėж! Так і має бути! – в один голос підтримали його ті, що стояли навколо, й подивилися на суперників: чи згодні вони з цією пропозицією.

Майн Рід «Вершник без голови»

близькослови:

• Атóж
• Ая́кже
• Влáсне
• Отóж-бо
• Сáме так

негоже:

• Вот іменно ⇔ вот именно
• Конєшно ⇔ конечно
• У тому-то й справа ⇔ в том то и дело
• А як же ⇔ а как же

Байдикувáти (ледарювати)

– Ні, ні, відколи я повернувся до форту, я тільки й знаю що байдикувáти, – відповів на ці слова, зітхаючи, Слідопит.

– І добре, що хлопець нагадав мені про це: ледаря треба картати, ще й добре картати.

Джеймс Фенімор Купер «Слідопит»

близькослови:

• Бáйдики би́ти
• Байдувáти
• Би́ти баглаї́
• Би́ти бáйди
• Котý пýзо чýхати
• Лéжні справля́ти
• Лéжня би́ти
• М’я́ти ханьки́

негоже:

• Лежати на боці ⇔ лежать на боку
• Бити баклуші ⇔ бить баклуши
• Валяти дурака ⇔ валять дурака
• Ледарювати ⇔ бездельничать, разгильдяйничать

Бáйдýже (все одно)

– Мені до лікарів бáйдýже. Я хочу знати, що вона думає, і хочу знати, чому вона забирає мене назад.

М. Дж. Гайленд «Угамуйте мене»

близькослови:

• Байдужíсінько
• Однáково
• Однаковíсінько

негоже:

• Все одно ⇔ все одно
• Все рівно ⇔ все равно
• Без різниці ⇔ без разницы
• Діла немає ⇔ дела нет
• Не представляє інтересу ⇔ не представляет интереса 

Бéзлад (відсутність порядку)

Усі проблеми, які зникли впродовж трьох останніх годин, починають щосили крутитися в моїй голові: брак грошей,
безліч інтриг, сімейний бéзлад, неможливість кохання, неминучість смерті.

Фредерік Бегбеде «Історійки під екстезі»

близькослови:

• Безлáддя
• Гарми́дер
• Кавардáк
• Недолáддя

негоже:

• Безпорядок ⇔ беспорядок
• Бардак ⇔ бардак

Безлáдно (без жодного порядку)

Видавець змушений покірно, з тяжким серцем визнати, що ці чужі один одному тексти були, на жаль, так безлáдно
перемішані через його власну легковажність, бо йому належало добре переглянути рукопис кота, перше ніж давати
його в друк.

Ернст Теодор Амадей Гофман «Життєва філософія кота Мура»

близькослови:

• Хтóзна як

негоже:

• Безалаберно ⇔ безалаберно
• Безпорядочно ⇔ беспорядочно
• Врозлад ⇔ вразлад

Безнастáнно (не припиняючись)

Так, безнастáнно – то вночі, коли засипав весь аул, то хмарного дощового ранку, то ясного полудня, коли осіннє сонце
перетворювало навколишні жовті пагорби на блискучі злитки золота, – народжувалися прекрасні рядки Абая.

Мухтар Ауезов «Шлях Абая»

близькослови:

• Всякчáс
• Повсякпóру
• Повсякчáс
• Повсякчáсно
• Постíйно

негоже:

• Всечасно ⇔ всечасно
• У будь-який час ⇔ в любое время
• У всякий час ⇔ во всякое время

Безугáвно (без перестанку)

Я тікав на вулиці, щоб побороти цю ману, і мені ввижалося, що жінки вийшли на полювання і нявчать позаду, ніби кішки; що хижі чоловіки заздро зиркають у мій бік; що виснажені робітники, які йдуть повз мене квапливою ходою, бурмочучи щось самі до себе, – згорблені, старі, знеможені, брудні й обірвані, – подібні до пораненої, закривавленої тварини, а байдужа до всього цього обшарпана дітвора по-мавпячому безугáвно базікає.

Герберт Джордж Веллс «Острів доктора Моро»

близькослови:

• Без угáву
• Без упи́ну
• Безперéрвно
• Безперестáнку
• Безперéстану
• Безупи́нно
• Невпи́нно
• Ненастáнно

негоже:

• Безпреривно ⇔ беспрерывно
• Безпереривно ⇔ беспрерывно
• Безустанно ⇔ безустанно
• Безперестанно ⇔  непрестанно
• Безперебійно ⇔ бесперебойно
• Без перебоїв ⇔ без перебоев

Бігани́на (безперервна метушня)

Раптом віконце на вулицю розлетілося на друзки, а знадвору почулися крики та бігани́на. Ставши на стілець, полісмен визирав у вікно, силкуючись побачити, що робиться біля дверей.

Герберт Джордж Веллс «Невидимець»

близькослови:

• Шастани́на
• Шáстання

негоже:

• Біготня ⇔ беготня

Блукáч (скиталець)

– А ми маємо несподіванку для вас, сер! – провадив він далі.

– Один маленький блукáч, хе-хе! Наш новий по- жилець і столовник, сер, – таке моторне паруб’я! Спав
він, як перший помічник капітанів, бортом до борту з Довгим Джоном.

Роберт Луїс Стівенсон «Острів скарбів»

близькослови:

• Блудя́га
• Блудькó
• Блукáлець
• Блукáльник
• Гріховóда
• Зайди́світ
• Обходи́світ
• Приблýда
• Приплéнтач
• Швéндя

негоже:

• Бродяга ⇔ бродяга
• Блудящий ⇔ блудящий
• Скиталець ⇔ скиталец

Бýцімто (схоже на те)

Але Пуффендорф, той дуже погано писав про московські порядки, московський стрій, і ті, хто читав сю книгу, ризикували потрапити у таємні списки, хоч сам цар бýцімто за читання сеї книги й не велів карати.

Юрій Мушкетик «Гетьманський скарб»

близькослови:

• Бýцім
• Гéйби
• Мов
• Нáче
• Нáчебто
• Нíби
• Нíбито
• На кшталт
• Немóв
• Ненáче

негоже:

• Будто ⇔ будто
• Вроді ⇔ вроде
• Вроді як ⇔ вроде как
• Тіпа, типу ⇔ типа
• Кажись ⇔ кажись