Page 88 - битви

88 88

Холодний Яр.
Холодноярська Республіка (1919–1922 рр.)

Бо в день радості над вами розпадеться кара.
І повіє огонь новий з Холодного Яру.

Тарас Шевченко «Холодний Яр», 17 грудня 1845 р.

У Чорному лісі та лісовому урочищі Холодний Яр повстанці
створили свою власну республіку. Її адміністративним цен-
тром було село Мельники`, а духовним – Мотронинський мо-
настир. Почалося з того, що 1918 р. селяни Мельників створили
загін самооборони для захисту монастиря від червоноармійців,
білогвардійців і німців. До зброї стало 22 чоловіки, а командиром
Василь Чучупак обрали Олексу Чучупака.
За рік загін став полком, а командиром став брат Олекси – Василь Чучупак, сіль-
ський вчитель та прапорщик у роки Першої світової війни. Третій брат – Петро
Чучупак став начальником штабу полку. Полк налічував 2000 вояків, брав участь
у звільненні Черкас від білогвардійців.

Згодом полк став 15-тисячною селянською повстанською армію, яка захищала
25 сіл. Це й була Холодноярська Республіка. Її владу визнавали села Черкащини
та Чигиринщини, прибережні села по Дніпру та Тясмину.
Вояки Холодноярської армії називали себе козаками, а своїх командирів – ота-
манами. Головним отаманом війська був Василь Чучупак. Холодноярське військо
вело бойові дії проти більшовиків разом з Військом Пер-
шого Зимового походу, знищувало більшовицькі загони,
висаджувало у повітря мости та залізничні колії , відбивало
обози із зерном та продовольством, яке більшовики віді-
брали у селян, і повертало населенню.