від АПРІОРІ

Гомерова «Одіссея» в перекладі Петра Байди-Ніщинського (1832–1896) вперше побачила світ понад сто років тому. Але з бігом часу цей шедевр українського художнього перекладу набув ще більшої ваги й цінності. Твір вабить поетичною сміливістю і майстерністю, живою і питомою українською мовою, а заразом – дає найщедріше підґрунтя для філологічних і перекладознавчих досліджень.

Гай Юлій Цезар (100–44 рр. до н. е.) — видатний давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник, всевладдя якого знаменувало вирішальний перехід від республіканського ладу до імперії.

Військова діяльність Цезаря на теренах Західної Європи в дохристиянський період докорінно змінила її культурний та політичний простір і залишила помітний слід у житті майбутніх поколінь європейців. «Нотатки про війну з галлами» мають особливу цінність, адже їхній автор — безпосередній учасник описуваних подій — полководець Цезар.

У перервах між боями він занотовував побачене, пережите. Твір Цезаря, доповнений восьмою книгою, написаною його соратником, полководцем Авлом Гірцієм, став класикою історичної літератури. Переклад «Нотаток» українською мовою виходить уперше.

А ще – вони спілкуються між собою незбагненними людству мовами. Вони, як і ми, творять культуру. І все це – звідки з’явилися кити, як живуть сьогодні, що з ними станеться в новій ері – ми знайдемо в цьому ошатному томику.

Марк Туллій Ціцерон (106–43 рр. до н. е.) — видатний римський оратор, філософ і політичний діяч. Його спадщина складається з публічних промов, творів ораторського мистецтва, філософських трактатів, поетичних творів і приватних листів. У філософських трактатах «Філіппіки» та «Катон Старший, або Про старість» Ціцерон порушує важливі суспільно-політичні та філософські проблеми свого часу, що не втратили актуальності й донині. В Україні трактат римського письменника «Філіппіки» окремим виданням друкується вперше.

«Героїди» («Листи героїнь») — унікальний у римській поезії, створений Овідієм епістолярний жанр. Міфічні героїні, насправді ж реальні жінки, у формі ліричного монологу виливають свої переживання, викликані розлукою з чоловіками чи коханцями.

Автор «Героїд», тонкий психолог, майстер риторичної й декламаційної поезії, «інсценізує» вражаючий розмаїттям і багатством емоцій світ жіночої душі. Усе це «дійство» — на тлі макросвіту: суходолу, моря і неба.

«Героїди», у своїй психологічній заглибленості, — наче відлуння голосів грецьких трагіків, які теж, просто неба, оспівували вічне — любов і страждання.

Славетний, «багатий ритмами» лірик, автор колоритних «Сатир» та філософських «Послань» Квінт Горацій Флакк (65–8 рр. до н.е.) залишив унікальну своїм розмаїттям поетичну мозаїку життя, що барвами й тонами живо перегукується з реаліями нашої доби. Перейнятий ідеями волелюбних еллінів співець рівноваги духу та душевної погоди є найяскравішим виразником усієї греко-римської культури. Чуттєвий і віртуозний лірик, сумовито всміхнений мислитель і теоретик поезії, він справив колосальний вплив на європейську, в тому й українську, культуру. «Я — людина, й ніщо людське не чуже мені», — словами Теренція з повним правом міг би сказати про себе й Горацій; тим він цікавий і близький читачеві всіх часів.

Оновлений, повний, розлого коментований переклад творів Горація українською мовою видається вперше.

Луцій Анней Сенека (бл. 4 до Р. Х. – 65 по Р. Х.) – римський філософ і письменник, видатний представник стоїцизму. У його «Моральних листах до Луцілія» звучать заклики жити у злагоді з природою, несхитно переносити удари долі, йти шляхом постійного духовного вдосконалення. Філософсько-етичні погляди, розвинуті у «Листах» належать до витоків християнської ідеології.

Із «Листів» письменника і суспільного діяча Плінія Молодшого, стилістично довершених текстів, зразків високохудожньої інтелектуальної прози, проступає непересічна, глибоко гуманна особистість їхнього автора на тлі доби: маємо живе уявлення про матеріальне і духовне життя освічених верств тодішнього суспільства; тут – єдиний, що зберігся з тих часів, яскравий опис виверження Везувію в 79 році, а також, у листах до Траяна, важливі свідчення про ранніх християн.

Подані листи, за винятком опису виверження Везувію, українською мовою перекладено вперше.

В літературі середньовічної Візантії поганин Марк Аврелій постає обізнаним у багатьох науках мудрецем і сповненим чеснот праведником, якому мало що бракує до навернення в істинну віру. Ренесансна Європа вбачала в Маркові Аврелієві досконалий взірець правителя-гуманіста, чия розсудливість в управлінні державою базується на всебічній освіченості та людинолюбному світогляді.

У поемі «Походження богів» Гесіод започаткував вчення про становлення світу, а також ранню натурфілософію – науку про сили й закони природи, у праці «Роботи і дніх» виклав свою життєву позицію – розуміння моральних засад, ставлення до праці… Епічна поема «Щит Геракла» розповідає про боротьбу Геракла з Кікном, що наслідує опис щита у вісімнадцятій пісні Гомерової «Іліади»…

«Розрада від Філософії», поетично-філософська містерія пізньоримського мислителя Северина Боеція (бл. 480-524), у вишуканій художній формі ставить – і намагається розв’язати – низку питань, які в різні епохи спонукали до інтелектуального пошуку: про природу щастя і найвище благо; про Боже провидіння і присутність зла у світі; про свободу волі і передвизначеність. Твір справив величезний вплив на культуру європейського Середньовіччя та Відродження і назавжди лишився дорогоцінним духовним надбанням людства.

Ґай Саллюстій Крісп (бл. 86 р. до Р. Х. — бл. 35 р. до Р. Х.) — чільний римський історіограф, видатний стиліст, реформатор жанру. Тонкий психолог і майстер підозри, Саллюстій захоплював і надихав своїми творами не одне покоління європейських істориків, письменників та філософів — від Таціта до Момзена, від Сенеки до Ніцше. «Змова Катіліни» — дебютна монографія автора, присвячена подіям 63 р. до Р. Х., коли збіднілий патрицій Луцій Серґій Катіліна спробував учинити в Римі збройний переворот і захопити державну владу.

«Строкаті історії» Клавдія Еліана – багатий розмаїттям збірник анекдотів, переказів, притч, розгорнутих висловів видатних людей, спостережень за рослинним і тваринним світом та історична добірка матеріалу розповідного або ж описового характеру в дуже елегантній прозі. Це праця освіченого римлянина, який досконало вивчив грецьку мову і всі свої твори написав нею. Культура еллінів стала і його власною. Але попри це Еліан залишався відданим своєму рідному корінню і насправді пишався цим, як це виявляється під час читання його твору.