від АПРІОРІ

Серед тих, хто століттями вчить Європу сміятися й висміювати, уявляти й сумніватися, Лукіан Самосатський (бл. 120 р. — після 180 р.) — на чільному місці. Хтозна, чи написав би Томас Мор «Утопію», а Джонатан Свіфт — «Мандри Гуллівера», якби свого часу не надихнула їх Лукіанова «Правдива історія».

Античність майже не залишила згадок про життя цього автора (хіба що скупі й геть не надійні автобіографічні свідчення), однак чудово зберегла його оповідання й діалоги, за якими — гострий розум, дивовижна ерудованість, жвава й невтомна уява, наснажена кінічним імпульсом.

Окрім «Правдивої історії», мабуть, найвідомішого Лукіанового твору, до видання увійшли діалоги, які суттєво доповнюють письменницький портрет, — «Двічі обвинувачений» і «Нахлібник».

Перед нами, безперечно, одна з найсамобутніших уцілілих пам’яток римської літератури. Маніфест Пріапічного, ця книга, як і її бог-натхненник, суміщає в собі, на перший погляд, несумісне.

Уважний та неупереджений читач легко зможе за сороміцькими сценками й нарочито відвертою мовою рядків побачити жваву поетичну уяву й широку палітру людського сміху – від грубого реготу до напівпрозорої, гіркуватої посмішки.

Видання презентує перший український переклад єдиної повністю збереженої збірки рецептів з часів античності. Її авторство приписують легендарному Марку Ґавію Апіцію – кулінару-гурману, який жив у Римі за часів епохи імператора Тіберія.

Вона містить приблизно 500 рецептів як з І ст. н. е., так і кухонні переписи й поради вже пізньоантичного часу. В останньому розділі подано адаптовані для сучасності переписи оригінальної давньоримської кухні. Видання адресоване дослідникам античності, кухарям, господиням, усім, хто цікавиться кулінарною справою.

«Любовні елегії» («Любощі») й «Мистецтво кохання», як і «Метаморфози» – найпопулярніші твори видатного римського поета Овідія. Тонкий гумор, проникливий психологізм, живі сценки з тодішнього життя і блискучий вірш упродовж віків привертають увагу читача й надають цим творам непроминальної цінності. Український переклад (перше видання – 1999 року) повністю оновлено і зредаговано.

В Овідієвих “Метаморфозах”, поемі, яка чи не найкраще живила європейську літературу, мистецтво, культуру загалом, із первісного хаосу, в низці міфілогічних образів-перевтілень, постає перед читачем упорядкований світ і найдивніше в цьому світі творіння – задивлена в зоряне небо мисляча людина.

Теокріт (бл. 310 р. — бл. 240 р. до Р.Х.) — один із найславетніших ліриків Давньої Греції доби раннього еллінізму, основоположник жанру ідилії. Уйого поезіях тонко й правдиво відображено життя простих людей, передусім пастухів, їхні почуття, переживання, які дивовижно гармоніюють з природою. Чари музики, краса природи, принади кохання – домінантні теми ідилій та епіграм Теокріта, талановитого майстра поетичної мініатюри. Увесь творчий доробок Теокріта вперше в Україні виходить окремим виданням.