Page 46 - odnym_slovom.indd

Віддячити
Відвічний (замість «який існує з давніх-давен»)
Довго стояла вона нерухомо, як біле деревце, а потім ска-
зала нарешті:
– Я буду вірною тобі, Дунадан, й полишу Присмерк. Та там
земля мого народу і відвічний дім моїх пращурів.
(Джон Рональд Руел Толкін «Повість про Араґорна й Арвен»)
Відгомін (замість «відбиття звуку; луна»)
Момо здавалося, що Майстер Гора йде з нею довгим темним
переходом, але вона почувала себе в надійному захистку
й нічого не боялася. Спочатку вона думала, що чує биття
свого серця, та дедалі їй усе виразніше стало здаватися, що
то відгомін ходи Майстра Гори.
(Міхаель Енде «Момо»)

Віддавна (замість «з давніх часів»)
На стрімкім пригірку, відділенім від інших страшними де-
брями, порослім густо величезними буками та смереками,
покритими ломами й обвалищами дерев, було віддавна
головне леговище медведів.
(Іван Франко «Захар Беркут»)

Віддалік (замість «з далекої відстані»)
У вранішньому промінні сонця виблискувало море, про-
пливали невеличкі купчасті хмари, кидаючи на землю
темно-сірі тіні. Віддалік пінилися білі баранці: відступив
приплив, залишивши на піску брижі.
(Дік Френсіс «У пастці»)

Віддячити (замість «не залишитися в боргу»)
Не знав, чим і віддячити за це. Хотів би весь перейти,
перелитися в них, в молодих, всю душу, яка там уже є, під
45