Page 54 - odnym_slovom.indd

Водопілля
Влітку (замість «літньою порою)
Його цілком задовольняв батьківський старий будинок, що
мав унизу покій і кухню, а на горищі маленьку кімнатку.
В ній можна було мешкати тільки влітку, бо взимку давався
взнаки холод.
(Астрід Ліндгрен «Детектив Блюмквіст ризикує»)
Вмить (замість «у цю ж хвилину»)
І раптом... Раптом за стіною сарая ми почули таке, що
вмить примусило нас забути про дзвоник, про Собакевича,
про все на світі. Сарай то був уже не шкільний. Просто
він задньою своєю стіною виходив у шкільний сад, у ті
зарості бузку.
(Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки»)

Воднораз (замість «у той самий час»)
Озирнувшись удруге, я помітив на лацкані його візитки
давню пляму – мабуть, від підливи. Воднораз я зауважив,
що його шовковий циліндр не сягав даху машини на добрих
чотири-п’ять дюймів.
(Джером Девід Селінджер «Вище крокви, будівничі»)

Водночас (замість «в один і той же час»)
Перед нашим будинком ріс гарний дубовий гай, який давав
чудовий затінок і водночас захищав нас від морського вітру.
(Август Стріндберг «Червона кімната»)

Водопілля (замість «весняне розлиття рік»)
Дніпро підкрадався до неї спроквола, потроху, як розбійник.
У споконвічному своєму прагненні зруйнувати правий берег,
він підступав у водопіллі зовсім близько до нього, злизував
схили, зносив, щоб посадити в іншому місці, лозу, насильно
53